Я йду милуватися, поки є час красою (Тобою)
Так, як я хочу, у вуха заскочу твої
Боліло, та болі не стало вже
Вічно літати, шукати, давати надію у краще
Надію у далі, а далі - деталі, та надія є ще
Стільки печалі вже злива не змиє, бо сльози - зі сталі
Ті, ким ми стали, не переламати, ну все, ідем далі
Боліло, та болі не стало вже
Бачити тільки розум (Сумно стало, стало вже)
Сильними бути разом (Сумно стало вже)
Якось любити Всесвіт (Сумно стало, стало вже)
Входити в нову фазу (Сумно стало вже)
В зорі пірнати одразу (Сумно стало вже)
Просто крила відкрити просторо (Сумно стало вже)
Легко виходити з прірви (Сумно стало вже)
Не підбирати фрази (Сумно стало вже)
Я вчора бував і поганим, і добрим, і навіть щасливим
Я потребував веселих вистав, і емоцій, щоб злива
А зараз по-новому вчуся ходити
Без страху в серці і гулу у вухах
Прожити часи темні із світлістю і міцністю духа
Треба по-новому взяти себе і трохи переробити
Трохи мандражу у душу - не корчити із себе свиту
Перезаміряти - усі вершини досягнуті
Поглядом у небо, щоб були руки простягнуті
Квітками кийки мотати, щоб гарно пахнути
Знати своє, не підтакувати
WRITERS
Robert Durrell Allen, John Robie, Afrika Bambaataa, Composer Author Unknown, Monatik Dmytro, Ellis Williams, John B Miller, Arthur Henry Baker