Як замовкнуть усі автомати
Як же спрагло ми будем кохатись
Розчинити її клятий запах
Я по мушках, по зоряних мапах
Вивчу всю, як створив тебе Бог
Будуть дотики легшого легші
Щоб сп'яніти від зволікань
Спілкуватись знову, як вперше
Щоб волосся підхоплював струм
І у грудях прострілені діри
Затягалися безліччю струн
Хай згущається тиша над нами
І пронизує простір наскрізь
Твої очі збліднілі від сліз
Як же гаряче буде в ліжках
До укусів тебе цілуватиму
Щоби стирався із пам'яті жах
Щоб твій стогін злякав порожнечу
Я тебе перед втомленим сном
Як же спрагло ми будем кохатись