Ти можеш сказати, що нічого не знаєш
Тихенько, красиво ти руки складаєш
І заливаєш свої вуха тоннами брехні
Ти ходиш спокійно, від щастя літаєш
Безглуздо вбиваєш безціннії дні
Питаннями совісті ти не страждаєш
Що було б з тобою, якби не вони?
Сидиш на березі вічної ріки Лета
Буваєш вдома тільки уві сні
Хапаєш крихти рідної землі з неба
В твоїх телефонах вульгарні секрети
Де зернятко правди у твоїх думках?
Тебе не тримають залізні лабети
Скривавлені стяги тріпочуть не в твоїх руках
Що так близько серцю у тебе під боком
Цінуй та будь вдячним за кожний момент
Бо є в світі люди, і їх рік за роком
спливає невпинним потоком
Адже їхні долі давно розбиті вщент
Сидиш на березі вічної ріки Лета
Буваєш вдома тільки уві сні
Хапаєш крихти рідної землі з неба